Молоді спеціалісти після закінчення цих ВНЗ не змогли знайти роботи за спеціальністю: їх професії не мають попиту на ринку праці. Чи можна вважати таку ситуацію нормальною?

            Проблемою є те, що рівень кваліфікації випускників не завжди відповідає вимогам, - кажуть  роботодавці. Тому вони не дуже то й женуться за молодими спеціалістами, яких ще потрібно навчити усім премудростям справи, а роблять ставку на досвічене старше покоління. Але, як говорить директор Сумського професійного ліцею Юрій Штика, є й інший бік медалі. Старі кадри не можуть забезпечити тієї ефективності праці, яку потребують підприємства. Адже налаштуватися на роботу за новими технологіями, на новому обладнанні не так то й просто. Для цього і потрібні молоді працівники, які б мали не лише суму знань та умінь, а й комплекс навичок та компетенцій, що забезпечать готовність до роботи в умовах динамічного ринку праці.

            Як би там не було, часто єдиний шлях новоспечених працівників – навпрошки до центрів зайнятості. У 2004 році до СМЦ звернулося 100 випускників, у 2005-му – 188, 2006-му – 198.  Як бачимо, рівень «непотрібних на ринку праці» аж ніяк не спадає, а підкорює вершини. І камінь спотикання, мабуть, у тому, що ми не хочемо вивчати реальні потреби ринку праці, а дбаємо про імідж,  престиж, не замислюючись, що диплом юриста серед сотень подібних не буде конкурентним, а з освітою економіста у тих же Сумах – «місті аптек та банків» можна влаштуватися хіба що в банку...трилітрову.

             Треба закцентувати увагу на тому, що зараз по області недостача спеціалістів виробничої галузі. Зокрема у СумДУ стовідсотковий розподіл випускників виробничих спеціальностей, навіть приблизно 10-15 відсотків недостачі. А от випускників юридичних та економічних спеціальностей зараз забагато, а тому іде скорочення місць на ці факультети.

Перед випускними та вступними іспитами в голові майбутнього студента і його батьків рояться десятки запитань. Куди вступати? Престиж чи бажання? Наполягання батьків чи покликання? Питання суттєві. Але ж проблема не лише в тому, щоб вивчитися, а і в тому, як потім знайти роботу. Чи багато хто замислюється над цим ще перед остаточним вибором майбутнього фаху?

            Дізнатися про реальні потреби ринку праці учням та студентам допомагає профорієнтаційна робота, яка проводиться майже в усіх навчальних закладах. Профорієнтацію проводять всі ВНЗ Сумської області. Створена мережа довузівської підготовки, курси при «вишах», проводиться робота зі школами. Але навіть це не є гарантом того, що ви оберете «потрібну» професію.  

До сприяння у вирішенні проблем працевлаштування студентів сумських ВНЗ вирішила долучитися Сумська міська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив». Було проведено експертне дослідження з проблеми працевлаштування студентів. Основними хибами існуючої системи працевлаштування випускників ВНЗ, на думку експертів, є : застаріла законодавча база, відсутність соціальних гарантій для випускників та відсутність державного регулювання проведення конкурсного відбору випускників до державних установ.

            Важливим є також те, що випускник, закінчивши «виш», не має жодних навичок пошуку першого робочого місця: складання резюме, правил проходження співбесіди, презентації та роботи в команді, - говорить Анна Безноєва, голова «Фундації Регіональних Ініціатив». Тож навіть якщо випускнику й пощастить пробитися в ряди працюючих, він може не затриматися там надовго. І поки борсатиметься з кіпою літератури, яка б допомогла акліматизуватися, – полетить з роботи, дрібно помахуючи крильцями, а напис у документах  «Не пройшов випробувального терміну» резюме не прикрасить.

            Отже, замислюватися над складнощами, що можуть виникнути попереду, треба ще до закінчення навчання, і не тільки студентам, а й самим освітнім закладам. Адже «якість» випускників прямо пропорційна рейтингу і престижу «вишів», що їх випускають.

«Щоб вирішити ці проблеми, необхідно реалізувати наступні заходи: налагодити співпрацю молодіжних громадських організацій із відділами з працевлаштування; створити студентські кадрові агенції у формі окремих структурних підрозділів при відділах із працевлаштування вищих навчальних закладів або у формі громадської організації при кожному ВНЗ міста Суми», – говорить Анна Безноєва.

            «Ідея з кадровою агенцією по суті своїй дуже цікава і якщо вона буде вдало втілена в життя – стане неабиякою допомогою ВНЗ.  У СумДУ така спроба колись була зроблена, але через те, що вступ до неї був платний, робота не була широко розгорнута, адже бажаючих виявилося не так то вже й багато.  Створити  – не проблема, головне – підтримати. А підтримку обіцяю взяти на себе. СумДУ зацікавлений у тому, щоб його студенти стовідсотково влаштовувалися на роботу, і готовий зробити для цього все можливе» – говорить Анатолій Васильєв, ректор Сумського державного університету, голова Ради ректорів вищих навчальних закладів Сумської області.

            Отже, тільки тоді, коли всі «пунктики» передбачуваної програми будуть втілені в життя, коли керівництво ВНЗ налагодить стосунки з роботодавцями, коли буде вироблена система «постачання молодих фахівців» на ринок праці і  гарантування їм стовідсоткового працевлаштування, проблема безробіття не залишиться такою болючою, а молоді спеціалісти будуть влаштовані та забезпечені роботою, а не «кинуті на роздоріжжі». Коли це станеться – час покаже.