Комунальна реформа по-українськи
Ті ж з них, які були доведені до кінця, не принесли таких позитивних результатів, на які очікували реформатори та, в першу чергу, люди заради, яких вони проводились. Однією з таких реформ, яка триває по нині, є реформа житлово-комунального господарства країни. Її актуальність впродовж багатьох років не зменшується. Адже, найболючіше стан житлово-комунального господарства б’є по людях. Незабутнє враження надовго лишається у пам’яті українців від подій в Алчевську, трагічних випадків падіння ліфтів, вибухів газу, занедбаних під’їздів будинків та прибудинкових територій тощо. Перелічувати весь комплекс наявних проблем можна довго.
В цій статті ми зупинимось на аналізі лише однієї складової реформи житлово-комунального господарства – реформі системи управління житлом та його утриманням.
Тенденції реформування
Надавши Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» людям можливість приватизувати квартири, в яких вони мешкають, реформатори взялись за зміну системи управління житлом. Ключовим у цій реформі було перекладення обов’язків щодо утримання житла з «плечей» ЖЕКів (надалі – ЖКП) на плечі власників квартир. Зокрема, планувалось це зробити через сприяння ініціативам мешканців по створенню об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (надалі – ОСББ). Зазначалось, що найбільш ефективні ЖКП у майбутньому не укладатимуть угоди напряму з мешканцями, а виконуватимуть окремі роботи з утримання житла через укладення договорів із ОСББ, які представлятимуть споживачів. Такі тенденції проглядаються, якщо проаналізувати Основні напрями прискорення реформування житлово-комунального господарства, схвалені Указом Президента України №1351/99 від 19.10.1999 року, Програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки та на період до 2010 року, схвалену постановою Кабінету Міністрів України №139 від 14.02.2002 року, Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866-III від 29.11.2001 року, Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки, затверджену Законом України №1869-IV від 24.06.2004 року та Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки, затверджену Законом України №1511-VI від 11.06.2009 року, публічні виступи попередніх та нинішнього міністрів житлово-комунального господарства тощо. Аналогічну позицію займають нинішні реформатори.
Як наслідок, частина житла (зокрема, на сьогодні це 13 % житлових будинків країни, які мають п’ять і більше поверхів) таки опинилась в управлінні ОСББ. Разом з тим, більшість багатоквартирних житлових будинків продовжують перебувати в управлінні їх експлуатацією ЖКП.
Нерозуміння реформи на місцях
З самого початку реформи чиновники органів місцевого самоврядування «сплять і бачать»: нерентабельні ЖКП ліквідовано і все житло утримується органами самоорганізації населення, які в окремих випадках укладають договори із «живучішими» ЖКП задля отримання окремих видів послуг.
Звичайно, це ж найпростіший спосіб – всі клопоти по утриманню житла скинути на мешканців і, таким чином, самоусунутись від вирішення однієї з найболючіших для українців проблем. Недаремно однією зі стандартних відмовок чиновників на місцях на нарікання мешканців щодо якості послуг ЖКП є така: не подобається робота ЖКП – створюйте ОСББ, а ми вам у цьому допоможемо. Як не прикро, на практиці «допомога» від органів влади, як правило, закінчується після того, як створено ОСББ і йому в управління передано певні об’єкти нерухомості. Можновладці щоразу гордо звітують у центр про чергове створене ОСББ і нерухомість, тягаря утримання якої вони позбулись. Водночас, представники влади забувають, що за умови ефективного управління те ж таки ЖКП, яке перебуває в комунальній власності міста, може ефективно працювати і навіть приносити до бюджету міста прибуток.
Чому ЖКП працюють неефективно
Якщо аналізувати неефективність утримання житла ЖКП на прикладі рівненських підприємств, то варто виділити наступні моменти через які стан справ є у місті таким яким є:
1. Відсутній механізм ведення обліку витрат по кожному будинку окремо. Окремі керівники ЖКП зазначають, що існування такої системи ускладнене тим, що неможливо вести облік витрат по кожному будинку окремо, коли, наприклад, в управлінні одного ЖКП перебуває 100 і більше багатоквартирних житлових будинків. Це визнає і місцева влада, один з представників якої у відповідь на лист рівнянина листом №600 від 27.04.2009 року прямо вказав: «На сьогоднішній день немає механізму ведення по будинкового обліку витрат, що в свою чергу не дає можливості мешканцям кожного будинку отримати ті послуги в своєму будинку, за які вони сплачують. Бухгалтерський облік витрат на обслуговування житлового фонду ведеться в цілому по підприємству, а не по окремо взятому будинку». Як наслідок мешканцю міста на його прохання відповіли скільки коштів на утримання будинку в якому він проживає витратило ЖКП у відповідному році». Це суперечить п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 529 від 20 травня 2009 р., який зазначає, що тарифи (нормативні витрати, пов\'язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. При нарахуванні споживачам плати за послуги ЖКП з утримання житла, у місті використовується так званий середній тариф. Через це складається враження, що всі багатоквартирні будинки у місті близнюки. Середніх тарифів по суті в Рівному є два: перший – для мешканців, у яких в будинках є ліфти, крім мешканців 1-го поверху; другий – для мешканців багатоквартирних житлових будинків без ліфтів та мешканців 1-ших поверхів будинків з ліфтами.
2. Непрацююча система інформування населення про послуги, порядок їх надання, строки виконання тих чи інших робіт. Чинне законодавство України, зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» чітко вказує, що споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо. Законодавство встановлює по суті три шляхи отримання мешканцями відповідної інформації про роботу ЖКП. Перший спосіб пов\'язаний з участю мешканців багатоквартирних будинків у громадських слуханнях під час яких, згідно із абз. 2 п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 529 від 20.05.2009 року, виконавець (ЖКП) доводить до відома власників квартир та інших споживачів послуг розрахунок тарифів. З мешканцями узгоджується перелік послуг по утриманню житла, які вони бажають отримувати. Такі громадські слухання проводяться щодо кожного будинку. Цікаво, скільки часу витратить ЖКП на проведення відповідних громадських слухань і наскільки вони будуть конструктивними та ефективними, а головне зрозумілими людям, якщо в управлінні відповідного підприємства перебуває 100 і більше багатоквартирних житлових будинків? Другий спосіб стосується того, що відповідно до абз. 6 п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 529 від 20.05.2009 року, послуги надаються відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. При цьому, копія такого рішення є невід’ємною частиною договору про надання послуг. У Рівному таке рішення існує, хоч і щодо нього нині триває судовий спір. Адже відповідне рішення згідно з позицією Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, вказаною у листі № 12/2-916 від 26.11.2007 р., має затверджуватись (схвалюватись) виконавчим комітетом міської ради, а в Рівному воно затверджено розпорядженням міського голови № 720-р від 02.06.2009 р. Та справа навіть не в його затвердженні не тим суб’єктом владних повноважень, який мав би його затвердити, а в тім, що на практиці ЖКП мешканцям копії такого рішення як додатку до договору про надання послуг не надають. Третій спосіб інформування споживачів про послуги ЖКП – надання відповідей на звернення громадян. Законами України «Про звернення громадян» та «Про інформацію» громадянам надано право звертатися за отриманням усної або ж письмової інформації до органів влади, місцевого самоврядування, підприємств тощо. Проте, на практиці, на звернення громадяни часто отримують відписку чиновника не по суті питання або ж таку відповідь типу «ми не можемо надати інформації про здійснені витрати по утриманню вашого будинку, оскільки відсутня система обліку таких витрат по кожному будинку окремо…» і т.д.
Дві вищерозглянуті обставини призводять до того, що мешканці багатьох будинків не сплачують або ж лише частково сплачують за послуги ЖКП. Це призводить до боргів не лише громадян, але й ЖКП перед їх контрагентами. Оскільки, бачачи, на їхній погляд, суцільну безгосподарність (невідремонтовані дахи будинків, неприбрані та необлагороджені подвір’я тощо), вважають, що немає за що платити.
3. Неефективна робота юристів, які працюють в ЖКП, по вжиттю заходів щодо стягнення з боржників заборгованості. Як приклад, ще з 90-х років у багатьох власників нерухомості (квартир і нежитлових приміщень, які знаходяться на перших поверхах житлових будинків) накопились тисячі гривень заборгованості. Часто позови подаються з пропуском строків позовної давності. Боржники, з’являючись у суд, просять застосувати до вимог ЖКП позовну давність. Як результат, значна частина позовів ЖКП задовольняється в межах стягнення боргу за останні три роки. Водночас, старі борги поза межами таких строків так і залишаються непогашеними. Крім того, досить часто позови проти окремих власників нерухомості, які мають борги перед ЖКП, взагалі не подаються. За неофіційною інформацією, часто це пов’язано з тим, що відповідними боржниками є люди, які на місцевому рівні є впливовими завдяки своєму матеріальному становищу, обійманням певних посад тощо. Причому, це не найбідніші люди.
4. Неефективна та неініціативна робота керівників ЖКП. Житлово-комунальні підприємства, крім своїх по суті основних функцій щодо утримання житла, могли б офіційно забезпечувати здійснення надання мешканцям житлових будинків різноманітних послуг, наприклад, щодо виконання окремих ремонтних робіт у квартирах мешканців. І від цього могли б мати додатковий прибуток. Натомість нині таким бізнесом неофіційно займаються окремі найбільш спритні працівники ЖКП, а також різноманітні недержавні прибуткові організації та підприємці (наприклад, в Рівному працює «Домова служба»).
Окремі висновки
Підсумовуючи викладене, варто зазначити, що діюча система інформування населення про послуги ЖКП та їх надання на місцевому рівні потребує вдосконалення, можливо через прийняття окремого закону або ж внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» через деталізацію норм щодо процедури інформування та встановлення суворішої відповідальності за надання неповної інформації чи її ненадання.
Водночас, існування ОСББ як альтернативи ЖКП є досить важливим етапом на шляху формування конкуренції у сфері надання послуг з утримання житла.
Разом з тим, проводячи реформу, її «факелоносцям» потрібно пам’ятати, що і ЖКП, при правильному підході до організації їх роботи, можуть ефективно працювати та давати прибутки у місцевий бюджет. Адже не завжди місцеві ради зможуть наповнювати бюджет продажем нерухомого майна та земельних ділянок, які поки в них є в розпорядженні. Податки ж не спроможні задовольнити всі бюджетні потреби.
Отже, при правильному підході до організації роботи саме місцеві комунальні підприємства в майбутньому можуть забезпечувати наповнення місцевих бюджетів.
Микола Глотов,
КВУ м. Рівне
Рiвненський регіон
26.05.2010
Немає записів в форумі