«…Кат українського народу – Сталін – увігнав нашу країну у катастрофу. Я стверджую, що це він зробив свідомо!»,- грізно, болісно, жагуче пролунали слова полтавського письменника, проникливого історика, українського культуролога і гуманіста Федора МОРГУНА під час презентації його книги «Сталінсько-гітлерівський геноцид українського народу: факти і недоліки.»

Відбулася ця подія у обласній науковій бібліотеці з ініціативи голови обласної державної адміністрації Сумської області Миколи Лаврика та радника голови Олега Медуниці.  За словами Олега В’ячеславовича, така легендарна постать як Федір Моргун, який був учасником Другої світової війни, пережив голодомор 33-року та німецьку окупацію 41-43 років, як ніхто інший, через спогади свого життя правдиво та реально у художньо-публіцистичній  формі розповів про історію Другої світової, про злочини, що коїли окупанти проти українського народу. У своїй книзі Федір Трохимович висловив власний погляд на історію, відкрив світові реалії тих часів, коли «мільйони найбільш добросовісних і працьовитих селян викидали з власних домівок, віднімали їх власне майно і землю, людей насильно вантажили в товарні вагони і вигонили на наругу в Сибір…»

 «Книга Федора Моргуна, свідка сталінських лихоліть, чітко вписалася у сучасну національну ідеологію», - відзначив Олег Медуниця.

За словами самого автора, науковці тих часів, які вивчали і записували історію, ні на йоту не були близькими до правдивого висвітлення подій Другої світової  війни. Як це визначив Федір Трохимович? А дуже просто! Він розповів, що коли знайомиться для збирання інформації з людиною, то обов’язково задає два запитання: скільки у Гітлера було танків та які найбільш визначні битви Другої світової? І на його подив, більшість людей на перше запитання відповідають, що танків у Гітлера було у п’ять чи десять разів більше, ніж у Сталіна. Натомість Федір Трохимович надає  приголомшуючі цифри. Коли Гітлер нападав на Україну, у нього було лише 3200 танків. А у розпорядженні Червоної армії їх  нараховувалося 37 тисяч! З приводу іншого запитання знайомі називали битву під Москвою, Курсько-Бєлгородську битву та Десять Сталінських ударів. «І ніхто, я повторююся, - ніхто не згадав про битву між Києвом і Лубнами. А це була грандіозна битва, яка зірвала бліц-криг  1941 року і врятувала Москву».

Книга вийшла друком у видавництві «Дивосвіт» напередодні 75-х роковин Голодомору 1933 року. Художньо-публіцистичне видання складається з двох розділів. Перший – «Народ у смертельному бою» - присвячений звитяжним воїнам найбільш визначної битви між Києвом і Лубнами. Другий розділ – «Пам’ятає земля наша, пам’ятає Україна» - вміщує в собі документи та документальні світлини часів війни, що підтверджують усе написане автором. Жодної вигадки!

Наостанок Федір Трохимович зазначив, що він оптимістично дивиться на майбутнє нашого народу, лише треба «поставити бар’єри безділлю, пиятиці та гулятиці, які зараз пропагуються через мас-медіа». Українці повинні знати свою історію і правду тих часів, яку так довго замовчували та приховували від народу.