|
«Сергій там не був!» - говорить мати засудженого на десять років Ініціаторами її стали роменські районні і міські організації Народного Союзу «Наша Україна» та ВО «Батьківщина», міськрайонний осередок громадянського руху «Народна самооборона» та Сумський обласний комітет молодіжних організацій. Акція триватиме місяць. «Мітингом 15 червня розпочато її перший етап», - заявив на прес-конференції Олександр Бойко, заступник голови Сумського обласного комітету молодіжних організацій. Вимоги будуть поставлені певним об′єктам правоохоронних структур. Завершення руху можливе лише після задоволення цих вимог. Приводом таких дій роменської громадськості стала карна справа щодо земляка Сергія Верхогляда. Його засуджено 10 квітня 2007 року за дії, нібито вчинені у січні 2005 року. Суть справи полягає у тому, що 24 січня 2005 року у селі Бочечки Конотопського району сталося вбивство, в якому звинувачують Сергія Верхогляда. Справа ця заплутана і, як то кажуть, з темними тінями. До цього часу, наполягає захисник засудженого Володимир Цимбал, у ході досудового та судового слідства вина його підзахисного не доведена. Та й взагалі не зрозуміло, чому саме Сергія звинуватили у злочині, адже він ніколи не заїздив до Бочечок. «Сергій там взагалі не був! - зі сльозами на очах говорить мати. – Мабуть, комусь вигідно вплутати в цю справу безневинну людину лише для того, щоб не шукати справжніх вбивць, для того, щоб закрити справу і отримати підвищення по службі. А як же совість? Як воно сидиться у тому новому кріслі, за яке повинна відсидіти ні в чому не винна людина?» Відтворити події вечора, коли сталося вбивство, дуже важко, адже свідчення очевидців і співучасників змінювалися і варіювалися у комусь потрібному напрямку. За справою проходять ще три особи - мешканці Ромен. З показів одного з них (С. О. Кононенка) з’ясовується, що 24 січня 2005 року він разом із С. І. Литвином, Ю. В. Штефаном їздив у справах у село Тулиголово Кролевецького району. Коли ввечері поверталися назад, підібрали двох незнайомих і погодилися підвезти їх до Конотопа, оскільки їм було по дорозі. Один із молодиків начебто попросив зупинитися біля кафе в селі Бочечки, щоб перекусити. Але замовлення довелось чекати довго, тому вони від планів відмовилися. Біля кафе, за свідченнями, до одного з тих, кого підвозили, підійшов незнайомець, почав щось розпитувати. Зав′язалася бійка, суть якої зрозуміти не вдалося. Як говорять роменці, вони не брали в ній участі. Потім всі сіли до машини і втекли з місця події. До Ромнів добиралися вже не трасою, а селами. З розмови незнайомців дізналися лише їхні імена та те, що один із них у бійці скористався ножем. Разом доїхали до роменського автовокзалу і їх дороги розійшлися. Після бійки з ножовими пораненнями у лікарню були доставлені два жителі села Бочечки, пізніше один із постраждалих помер. Наступного дня працівники Конотопського РВВС затримали водія машини С. І. Литвина. Міліціонери намагалися дізнатися про тих, хто був того дня з ним. У цей час у С. О. Кононенка вдома були вилучені любительські фотографії, на яких, поряд із іншими, зображений С. М. Верхогляд. За словами міліціонерів, свідки нібито говорили, що саме він був на місці злочину. Під фізичним та психологічним тиском працівників міліції, про які він сказав пізніше, Литвин змушений був дати свідчення проти Верхогляда. Саме таким простим, шаблонним, відпрацьованим способом до справи втягли людину, яка могла б «замінити» тих незнайомців. Адже так найпростіше: придумати сценарій і смикати за ниточки, граючи на беззахисності людини. Шістнадцятого лютого затримали самого Верхогляда. Але тут виникли труднощі – у чоловіка є алібі. Режисери кримінальної п′єси допустилися прорахунків. Бо ж, виявляється, того дня він був у відрядженні, що засвідчують водій, диспетчер, лист про відрядждення. Сергій повернувся до Ромнів увечері. Його перебування у місті засвідчує наречена, її батьки, продавці магазинів, які Сергій відвідував, та роздруківки дзвінків із його мобільного телефону, що зафіксовані саме роменськими вежами мобільного зв′язку. А щоб потрапити до Бочечок після роботи, він мав би скористатися, ну, якщо не машиною часу, то в крайньому разі - літаком. Адже від Ромен село знаходиться за 120 кілометрів, а ще врахувати сутінки в зимовий період!.. За різницю часу між приїздом з відрядження і моментом сутички, він ніяк не міг дістатися туди. Загалом незрозумілих моментів у справі чимало, - підкреслюють організатори громадянської акції. Скажімо, спочатку справа розглядалася у Конотопі, потім її «перекидають» до Кролевця. Мотивація таких дій взагалі не зрозуміла, адже потерпілий – з Конотопського району, підсудний – з Роменського. То при чому тут Кролевецький? «Причина може бути в принциповості Конотопського суду, який двічі повертав справу на дослідування, бо вважав її недовершенною», - каже голова Роменської ради Олексій Біловол. «Вони хотіли, щоб ми залишили справу захисту сина, адже кожного разу наймати машини, щоб відвезти на судове засідання свідків, дуже дорого. Я отримую не тисячі і не в змозі оплачувати такі поїздки кожного разу. Але якби ми не привозили цих людей, то їх взагалі б не шукали», - говорить Надія Коробова, мати засудженого. Втім, хоча алібі Сергія Верхогляда підтверджують майже шістдесят свідків, йому це не допомогло. Справа неодноразово передавалася на доопрацювання через недостачу доказів. «Та й вся вона будується в основному на показаннях двох свідків та потерпілого. Їхні свідчення розпливчасті і неточні, а прикмети, за якими вони визначають нападника, зовсім не збігаються з образом Верхогляда. Один зі свідків говорить, що злочинець мав родимку на обличчі. Цікаво, як за 5-7 хвилин у темряві можна роздивитися таку непримітну рису обличчя? Та й насправді ж Верхогляд не має жодних родимок чи родимих п′ятен. А сам потерпілий при упізнаванні нападника вказав не на Верхогляда, а на статиста, що зображував одного з «кандидатів на роль злочинця», - розповідає адвокат засудженого. - То чи можуть такі свідчення братися до уваги, а відкидатися ті, що дійсно підкріплені документами?» Слідство тривало майже два з половиною роки. І весь цей час Сергій Верхогляд перебував під вартою. Навіть якби він був виним, це не є приводом для порушення його прав. Рідні і близькі зверталися до різних установ та інстанцій. Але кому потрібна маленька людина, яку, хоч і пропустять до «високого» кабінету, але не допоможуть, або ще й звинуватять: «неправильно вибрали владу», то, мовляв, розбирайтеся самі. Та хіба матір хвилює влада, її серце болить за сином, який більше двох років сидить за гратами. Десятого квітня цього року Кролевецький суд виніс вирок: 10 років позбавлення волі. «…У чому винен Сергій? Лише в тому, що не тікав, бо не було підстав, бо знав, що не винний? Збирався одружуватися, ходив спокійно на роботу, не знаючи, що над ним висить дамоклів меч. Правильно зробили ті, хто дійсно там був. Вони у бігах, полетіли у «теплі краї», і ніхто їх не шукає», - говорить мати Верхогляда. Зараз у Сергія є маленька дитинка, яка народилася вже тоді, коли він був за гратами, дружина, з якою офіційно не встиг оформити шлюб. Маля запитає, де його тато… «Без активного залучення громади ми не зможемо зламати цю систему, - говорить Олексій Біловол. - А справа, про яку ми говоримо, на жаль, не є якоюсь особливою. Вона є тим лакмусовим папірцем, який показує, що пересічному громадянину часто важко сподіватися у своїй державі на об′єктивний захист». «У таку ситуацію може потрапити кожен з нас. То чи знайдеться шістдесят свідків, які б підтвердили, що дійсно бачили вас?» - запитує Володимир Цимбал. Дванадцятого липня відбудеться апеляційний суд у справі Сергія Верхогляда. Володимир Цимбал, переконаний, що цей суд зможе виправити те, що діється, хоча попередня «збірка» клопотань, пояснень не дала ніяких результатів. Тепер рідні звертаються за допомогою до громади. Адже саме громадськість повинна втручатися у ситуацію, що складається не на користь суспільства, впевнений заступник голови СОКМО Олександр Бойко. Люди повинні вдаватися до акцій протесту, щоб спонукати до змін всередині правозахисної та судової системи. Вони мають захистити не лише Сергія Верхогляда, а й себе. Наталія ЛАВРИК, Сумський прес-клуб Сумський регіон 19.06.2007 Немає записів в форумі |