Як з Молдови вислали українських спостерігачів місії ENEMO

Водночас, громадськості молдовські вибори запам’ятались не лише стріляниною на одній із дільниць та незвичним їх проведенням у будній день (середа), але й залишенням в знак протесту проти тиску, погроз, депортації колег та створюваних перешкод в роботі території країни міжнародними спостерігачами місії European network of election monitoring organizations (Європейської Мережі Організацій по Спостереженню За Виборами), надалі по тексту – ENEMO. Про дивне запрошення ЦВК Напередодні виборів ЦВК Молдови запросило представників місії ENEMO здійснити спостереження за перебігом голосування, проте за кілька днів до голосування більшості спостерігачів від місії відмовило в акредитації (зі 140 акредитувало лише 55, причому не було акредитовано й керівника місії українця Сергія Ткаченка). Однак, з точки зору дотримання прав людини в республіці, найбільш показовим було безпідставне видворення з країни 5-х спостерігачів ENEMO від України. Про подію 28 липня 2009 року ввечері до пункту пропуску «Сороки-Цекинівка» молдовсько-українського державного кордону автомобілями поліції Республіки Молдова було доставлено 5-ро українців. Це були представники Комітету виборців України, які прибули в країну як міжнародні спостерігачі. Доставлені вони були з метою депортації. Після проходження паспортного контролю українці при супроводі молдовських прикордонників по паромній переправі були переправлені до України. У день виборів 29 липня 2009 року на запитання журналістів щодо причин депортації 5-х представників ENEMO Президент Республіки Молдова Володимир Воронін заявив, що депортовані представники місії мають кримінальне минуле та являються організаторами «кольорових революцій» і тому їх було вислано з країни. І хоча сказане Президентом Молдови фактично не відповідає дійсності, проте для депортації були знайдені формальні підстави… Рішення суду щодо депортації 28 липня 2009 року Судом Сорокського району Республіки Молдова були прийняті рішення по справах щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема накладення штрафів та депортацію з країни 5-х громадян України. В судових рішеннях, якими українців визнано винними, вказано оштрафувати кожного на суму 50 у.о. – 1000 молдовських лей і депортувати. В частині судового рішення «встановив» зазначено, що громадяни перебували на території Республіки Молдова без відповідних поміток про перетин державного кордону, що є порушенням правил перебування на території країни, яке виразилось в недотриманні правил в’їзду до республіки. Відповідні дії були кваліфіковані як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 333 (порушення правил перебування на території Республіки Молдова) Кодексу Республіки Молдова про правопорушення №218-XVI від 24.10.2008 року. Санкція вищевказаної ст. 333 дійсно передбачає такий вид покарання як депортація з країни. Суд встановив наявність вини осіб. Ніби підстави для депортації були, однак… Правила в’їзду та перебування на території Республіки Молдова Жодним нормативно-правовим актом, які діють на території Республіки Молдова, не передбачено необхідності проставляння у паспортах громадян України відповідних поміток про перетин державного кордону. Доречі, ні Суд Сорокського району у своєму рішенні, ні представник поліції під час судового засідання щодо даної справи не вказали на норму правил щодо в’їзду та перебування, яка б передбачала необхідність проставляння вказаних відміток. На запитання звинувачених щодо цього поліцейський відповідав, що не знає, але … всеодно вказував на наявність порушення. Ситуація здивувала спостерігачів, адже працівники поліції постійно отримували команди щодо дій по мобільному телефону від невідомої особи. Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону Республіки Молдова «Про виїзд із Республіки Молдова і в’їзд в Республіку Молдова Nr.269-XIII 09.11.1994 року, іноземні громадяни, які прибули в Республіку Молдова на строк до 90 днів зобов’язані зареєструватись в територіальному бюро обліку і документування населення Департаменту інформаційних технологій протягом трьох днів із дня прибуття. Відповідно до п.п. 18 і 19 Правил перебування іноземних громадян і осіб без громадянства на території Республіки Молдова, затверджених постановою Уряду Республіки Молдова №376 від 06.06.1995 року, іноземні громадяни, які прибули в Республіку Молдова через ділянку молдовсько-українського кордону, неконтрольовану молдовською владою, протягом 72 годин з моменту перетину державного кордону України зобов’язані заявити про своє прибуття в будь-який відділ (відділення) обліку і документування населення Міністерства інформаційного розвитку, найбільш зручне для іноземця, з наданням національного документа, який посвідчує особу, наявність якого дозволяє в’їзд в Республіку Молдова, для постановки на облік. Міністерство інформаційного розвитку видає таким особам додаток до національного документа, який посвідчує особу, що і слугує в подальшому підставою для законного перебування таких громадян на території Республіки Молдова. Відповідно до підписаного між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова Договором про безвізові поїздки громадян від 18.05.2001 року, дійсним документом для перебування громадянина України на території Республіки Молдова є паспорт громадянина України для виїзду закордон. Згідно з ст. 23 Закону Республіки Молдова «Про правове положення іноземних громадян и осіб без громадянства в Республіці Молдова» Nr.275 от 10.11.1994 року іноземні громадяни можуть бути вислані з території Республіки Молдова, у випадку якщо в’їзд і перебування в республіці були здійснені з порушенням діючого законодавства. Проте, таких порушень українці не допускали, оскільки... Ще трохи історії… Українські спостерігачі від місії ENEMO перетнули українсько-молдовський кордон через автомобільний пункт пропуску «Платоново-Гоянул Ноу» (в районі Тирасполя між Молдовою і Придністров’ям). Кожен з представників місії від України мав свій паспорт громадянина України для виїзду закордон і надавав його для огляду на першу вимогу як прикордонникам, так і працівникам міліції та суду. «Платоново-Гоянул Ноу» має статус міжнародного пункту пропуску через українсько-молдовський державний кордон (Додаток №1 «Перелік міжнародних пунктів пропуску через українсько-молдовський державний кордон» до підписаного 11.03.1997 року між Урядом України та Урядом Республіки Молдова Договором про пункти пропуску через українсько-молдовський державний кордон і спрощений пропуск громадян, які проживають в прикордонних районах). На цій ділянці молдовсько-українського кордону відсутній молдовський прикордонний пост і вона не контрольована молдовською владою. На даній ділянці знаходиться прикордонний поста невизнаного Придністров’я. Після перетину 26.07.2009 року кордону українські спостерігачі зі своїми колегами з інших країн перебували до вечора 27.07.2009 року поблизу м. Кишинів на території комплексу «Одіссей», де відбувалась зустріч всіх спостерігачів місії ENEMO. А ввечері 27.07.2009 року прибули до міста Сороки й оселились в готелі. Вранці 28.07.2009 року з дотриманням законодавства Республіки Молдова в межах наданого 3-денного строку українці планували заявити про своє прибуття до найближчого відділу обліку і документування населення Міністерства інформаційного розвитку. Однак, з 08:45 год. ранку фактично (без оформлення протоколу про затримання) вони були обмежені в пересуванні по території міста Сороки поліцейськими Комісаріату Сорок (пів дня перебували в приміщенні Комісаріату, а решту - у суді під пильним наглядом поліцейських). Тому заявити про себе так і не змогли до кінця дня, коли їх і депортували. Про порушення права на оскарження Під час перебування на території міста Сороки офіційною владою громадянам України не було надано можливості оскаржити рішення про депортацію. Зокрема, письмові тексти рішень щодо депортації були видані українцям за 5 хвилин до зачинення приміщення суду. На той час кожним із спостерігачів були вже від руки написані скарги на рішення суду першої інстанції. Однак, канцелярія, яка приймає документи, в тому числі і скарги на рішення вказаного Сорокського суду, була зачинена. Коли ж громадяни вирішили скористатись правом подати скарг, які на час видачі рішення вони вже заготували, шляхом направлення з найближчого поштового відділення на адресу суду, тоді працівники поліції продовжили обмежувати вільне пересування по місту та не дали можливості відвідати поштове відділення. Натомість, посадили в поліцейські машини українців та доправили для депортації до пункту пропуску «Сороки-Цекинівка» молдовсько-українського державного кордону. Таким чином, поліцейські Молдови порушили ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині обмеження права оскаржити рішення суду. Допомога дипломатів Згідно з ч. 3 ст. 1 Консульського статуту України, затвердженого указом Президента України №127/94 від 02 квітня 1994 року, консульські установи України захищають закордоном права та інтереси громадян України. Відповідно до ст. 39 Консульського статуту України консул зобов’язаний стежити, щоб відносно громадянина України, взятого під варту (заарештованого) чи затриманого за підозрою у вчиненні злочину, чи підданого іншим заходам судового або адміністративного впливу, було дотримано законодавства держави перебування і договорів, укладених Україною з цією державою, та міжнародних договорів, учасниками яких є Україна і держава перебування. Консул в м. Бєльці по телефону намагалась пояснити поліцейським, що порушень з боку українців не має. Однак, особисто для захисту своїх громадян в Сороки не прибула, пояснивши, що не має такої можливості через відсутність в консульства транспорту і необхідних ресурсів. Таким чином, українські дипломати не вжили всіх необхідних заходів по захисту прав громадян власної держави. Історія має продовження На сьогоднішній день українські спостерігачі від місії ENEMO, яких з республіки 28.07.2009 року незаконно вислала молдовська влада, підготували та направили поштою з України скарги на рішення Суду Сорокського району щодо депортації до Апеляційної Палати міста Бєльці Республіки Молдова. Скарги направлені до вищої інстанції через Суд Сорокського району, як того вимагає Кодекс Республіки Молдова про правопорушення. Крім того, здійснюється підготовка до оскарження незаконних дій поліцейських Республіки Молдова та бездіяльності українського Консульства в м. Бєльці. Особливості молдовських правил оскарження Кодекс Республіки Молдова про правопорушення №218-XVI від 24.10.2008 року вступив у дію навесні цього року. На відміну від діючого в Україні Кодексу про адміністративні правопорушення, молдовський Кодекс передбачає лише наявність процедури касаційного оскарження. В той же час подання апеляційної скарги ним не передбачено. Згідно з ч. 2 ст. 465 Кодексу Республіки Молдова про правопорушення, рішення, прийняте по результатах розгляду касаційної скарги, оскарженню не підлягає. Водночас касаційна скарга на рішення суду першої інстанції про депортацію подається через суд, який прийняв рішення, в даному випадку до Апеляційної Палати м. Бєльці. Стаття 468 зазначеного Кодексу дає можливість особі оскаржити судове рішення в 15-денний строк. Замість висновку Про «законність» рішень Суду Сорокського району додатково згадувати не варто, адже зазначене говорить саме за себе. Заради принципу, можна сподіватись на прийняття законного рішення Апеляційною Палатою в м. Бєльці і скасування рішення суду першої інстанції. Водночас, оцінюючи недоліки вітчизняних (українських) правил перетину молдовсько-українського державного кордону на ділянці автомобільного пункту пропуску «Платоново-Гоянул Ноу» (в районі Тирасполя між Молдовою і Придністров’ям), варто наголосити на їх недостатній урегульованості. При перетині даного пункту пропуску з боку України прикордонники громадянам нашої держави відміток в закордонних паспортах щодо дати та/або часу перетину державного кордону не проставляють. Міграційні ж картки, які оформляються при в’їзді на територію невизнаного Придністров’я, при виїзді із невизнаної республіки залишаються у прикордонників. Таким чином, підтвердити в’їзд до Молдови через неконтрольовані її владою території можна лише свідченнями свідків, а не документами (що і робилось в суді представниками ENEMO). У зв’язку з такою неврегульованістю будь-якого українця, який в’їздить до країни через вказані території, поліція ще в перший день після в’їзду може затримати і депортувати за неповідомлення в трьохденний строк до компетентних органів. Зазначене проблемне питання потребує врегулювання і могло б бути вирішене шляхом внесення змін до законодавства. Зокрема, передбачення, що громадянам України, які перетинають молдовсько-український державний кордон на ділянці, що не контролюється молдовською владою, українські прикордонники ставлять штамп в закордонних паспортах про перетин кордону в певну дату і час. Іншим можливим варіантом є видача українським громадянам довідок про перетин кордону (виїзд) в певні години і день. Прийняття таких доповнень до законодавства, або ж інших, які вирішили вказане неврегульоване питання, сприяло б захисту українців, що на законних підставах перетинають молдовсько-український державний кордон на відповідних неконтрольованих територіях. Якщо ж оцінювати ситуацію в цілому щодо ставлення в окремих країнах до громадян нашої держави, в тому числі й Молдові, то можна вкотре зробити висновок, що через економічну та політичну слабкість України на міжнародній арені, права її підданих достатньо часто і необґрунтовано порушуються владою іноземних держав. Примітка Автор цієї статті був одним із 5-ти українців місії ENEMO, котрих депортували з Республіки Молдова 28.07.2009 року в Україну за, так би мовити, участь в організації «кольорових революцій» і ніби-то небезпеку із організації в країні.



Микола Глотов, КВУ м. Рівне
Рiвненський регіон
25.08.2009


Немає записів в форумі