Вступ до ВУЗу… Платити чи не платити…?

60.2% населення Одеської, 48.9% населення Миколаївської і 48.5% населення Херсонської областей готові виправдати корупцію як зручний механізм вирішення проблем. Населення Одеської області при контактах з державними службовцями або інституціями часто пропонує хабарі добровільно, але в 2.2 рази частіше стає жертвою вимагання, що перевищує загальноукраїнське співвідношення (1:2). Громадяни скаржаться на здирництво та вимагання хабарів, але лише 21% населення Одеської області, 50 % в Херсонський та 33% громадян в Миколаївський області готові боротися за свої права. Новий підхід до оцінювання знань випускників середніх шкіл впроваджується в Україні з 2003 року, і є головним компонентом процесу вступу до вищих навчальних закладів (ВНЗ). Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) розглядається як засіб для того, щоб зробити процес вступу до ВНЗ більш прозорим, підзвітним, менш уразливим для корупції, а отже більш справедливим. У квітні 2008 року, за допомоги Порогової Програми MCC в Україні, ЗНО запроваджується на загальнодержавному рівні. Ми представляємо результати базового дослідження про ставлення громадськості до процесу вступу до вищих навчальних закладів, та відповідний досвід і, зокрема, оцінку рівня корупції та зловживань в цьому процесі. З грудня 2007 по лютий 2008 року у рамках проекту великі загальнонаціональні дослідження були проведені серед ключових груп, які є зацікавленими сторонами у процесі вступу, серед яких: випускники шкіл 2007 року, батьки випускників шкіл 2007 року, студенти ВНЗ, представники шкільної адміністрації та вчителі. Повторне дослідження, заплановане до проведення протягом наступних 12 місяців, оцінюватиме зміни в ставленні та досвіді після загальнодержавного впровадження ЗНО у поточному році. Сприйняття поширеності корупції Чотири зацікавлених групи чітко бачать різницю в рівнях корупції серед різних підходів до оцінки знань абітурієнтів в процесі вступу до ВНЗ. Більшість респондентів в усіх групах розглядають вступні іспити до ВНЗ як дуже або дещо корумповані. Набагато менша, але значуща кількість респондентів розглядає шкільні випускні іспити як дуже корумповані. З іншого боку, дуже мало респондентів сприймають ЗНО як дуже корумповане. Поінформованість та довіра до зовнішнього незалежного оцінювання Інформація про ЗНО є досить зрозумілою для опитаних зацікавлених сторін (див. Діаграму ES.2). Поки що про впровадження ЗНО найбільше знають представники шкільної адміністрації та вчителі. Більше, ніж половина недавніх випускників, їхніх батьків та студентів, які взяли участь у ЗНО, вважають себе добре поінформованими про нього. Чи викликає поінформованість довіру до ЗНО, що впроваджується? В усіх групах зацікавлених сторін чим більше поінформованими є респонденти, тим більше вони схильні повністю довіряти ЗНО Виправдання корупції у процесі вступу до ВНЗ Корупційна практика заперечуються більшістю груп респондентів . З іншого боку, приблизно одна третина кожної групи розглядають корупцію як виправданий та традиційний засіб для вступу у ВНЗ в Україні. Будь –яка реформа повинна протидіяти цим відносно усталеним переконанням і звичаям, пов‘язаним із процесом вступу до ВНЗ. Більшість респондентів переконані, що рівень корупції у процесі вступу залишився приблизно таким самим протягом останніх двох років . Однак, приблизно така сама кількість респондентів вважають, що рівень корупції підвищився або знизився за той самий період (близько 25% в обох напрямках). Досвід корупції у сфері доступу до вищої освіти в цілому Корупційні практики проявляються повною мірою, коли справа доходить до складання вступних іспитів. На діаграмі ES.6 показано відсотки респондентів, які зауважили певні прояви корупції у кожній із запропонованих сфер оцінювання. Від 9% до 19% абітурієнтів, які складали вступні іспити, мали у зв’язку із цим певний корупційний досвід. Дещо менше респондентів мали справу із корупцією під час шкільних випускних іспитів (8-10%). І ще менше тих, хто стикався із проявами корупції під час процедур зовнішнього незалежного оцінювання. Подальший аналіз корупційних практик демонструє наступне. На сьогодні, розповсюдженість корупції під час вступних іспитів до вузів є найбільшою і проявляється у використанні протекціонізму, кумівства та особистих зв’язків. Корупція під час випускних іспитів в школах посідає друге місце і також виражається у використанні особистих зв’язків, але наявні також пропозиції хабарів та подарунків шкільній адміністрації та вчителям. Ситуація з корупцією при використанні ЗНО є значно кращою, проте окремі випадки хабарництва тут згадуються респондентами в усіх формах корупційних практик. Подальший аналіз корупційних практик демонструє наступне. На сьогодні, розповсюдженість корупції під час вступних іспитів до вузів є найбільшою і проявляється у використанні протекціонізму, кумівства та особистих зв’язків. Корупція під час випускних іспитів в школах посідає друге місце і також виражається у використанні особистих зв’язків, але наявні також пропозиції хабарів та подарунків шкільній адміністрації та вчителям. Ситуація з корупцією при використанні ЗНО є значно кращою, проте окремі випадки хабарництва тут згадуються респондентами в усіх формах корупційних практик. Разом із тим, порівнюючи досвід складання ЗНО та вступних іспитів до вузу, випускники та студенти, які вказують, що стикнулися з корупційними практиками, зазначають, що при використанні схеми ЗНО корупція була значно меншою Чи використання корупції збільшує шанси успішно вступити до ВНЗ? Підвищують чи зменшують корупційні угоди шанси студентів вступити до вищих навчальних закладів? Результати опитування дозволяють припустити, що вони не мають жодного ефекту! Використання корупції не підвищувало та не знижувало шансів випускників шкіл на вступ. Майже всі випускники, які вступали до вищих навчальних закладів, були зараховані: 46% на бюджетні (безкоштовні) програми та 49% на контрактні (платні) програми. У нашій вибірці тільки 5% не були зараховані до вступу. Чи мали корупційні практики значення в досягненні цих різних результатів? Поєднавши результати, отримані в опитуванні випускників та в опитуванні батьків випускників, ми з’ясували, що використання корупції не впливає суттєвим чином на рівень вступу чи невступу на ту чи іншу форму вищої освіти (бюджетну чи контрактну). Серед тих, хто використовував корупцію при вступі, приблизно той самий відсоток був зарахований до ВНЗ, що й відсоток не зарахованих. Немає статистично значущих різниць між цими групами. Тому, використання корупції задля вступу виявляється таким, що не відіграє значущої ролі. Інші фактори - не корупція - впливають на вступ чи не вступ. Що може бути цими факторами? Один з факторів, що виділяється, є те, чи відвідували випускники підготовчі курси до складання ЗНО. Випускники, що були зараховані, більшою мірою були схильні до відвідування цих курсів, ніж інші групи. З іншого боку, порушення процедур, що є досить поширеними, виявляється шкідливим фактором для вступу. Випускники, які не були зараховані, схильні до використання підозрілих/нечесних поведінкових практик (використання шпаргалок, мобільних телефонів тощо)більшою мірою, ніж інші підгрупи. Проте використання корупційних практик не допомогло їм вступити до ВНЗ. Урядові антикорупційні ініціативи Між 30 та 40% респондентів з усіх зацікавлених груп вважають, що зусилля по боротьбі з корупцією під час процесу вступу були дотепер дуже або до певної міри ефективними Що, тим не менше, можна ще зробити? Думки, які висловлюють представники зацікавлених сторін, об’єднуються навколо декількох основних підходів до реформування: встановлення суворого контролю над вступними комісіями у ВНЗ, примус до виконання законів щодо хабарництва та покарання тих, хто порушує процедури вступу, підвищення зарплат для професорсько-викладацького складу, поширення ЗНО по всій країні та заміна вступних іспитів до ВНЗ на ЗНО, збільшення професіоналізму персоналу ВНЗ та покращення їхнього відбору.

Валентина Бондаренко,
Додано:  16.07.2008, КВУ м. Одеса
Одеський регіон